Я не можу наважитись на купівлю тамагочі

Якщо вас турбує питання: чи варто купувати для себе тамагочі? Та з'являються сумніви, цей допис для вас.

Поради не є обов'язковими щоб їх дотримуватись. Їхня ціль допомогти розібратись та визначити вашу особисту мету.

Що у вас із цього присутнє:

1. Домашній безлад, купа речей, я досі не можу поприбиратися.

2. Втеча від реальності та потреби закінчити серйозні справи/вирішити проблеми.

3. Імпульсивні покупки. Я не можу вийти з магазина з порожніми руками. Мені потрібно хоч щось там придбати.

4. Бажання шалено колекціонувати конкретні речі.

5. Ностальгія, навіювання спогадів.

Якщо у вас 1:

Тамагочі впаде, ви його зальєте, зіпсуєте, зламаєте, бо одного разу просто сядете на нього чи перечепитесь. Ця річ швидко вам набридне і ви далі продовжите купувати купу інших речей замість сортування й прибирання.

Якщо у вас 2:

Спочатку краще вирішити всі важливі проблеми та питання. Допоки воно не вирішено, тамагочі заважатиме.

Якщо у вас 3:

Ви забудете де лежить той тамагочі. Він просто займатиме зайве місце.

Якщо у вас 4:

Краще не треба якщо ви потім не продаєте свої колекції. Адже якщо там ще й батарейки, вони окислюються. А сама річ взагалі псується якщо лежить без використання. Ви не зможете грати постійно у всі тамагочі водночас.

Якщо у вас 5:

Ностальгія буває хорошою, а буває не приємною. Якщо вона пов'язана зі спогадами про тих, кого з вами вже немає, то купівля може лише посилити бажання імпульсивних покупок та шаленого колекціонування. Здаватиметься що одного недостатньо щоб почуватися ближче до людини, якої вже немає.

Порадьтесь з психологом щоб прийняти рішення якщо у вас є хоч щось серед 5 пунктів вище.

Що краще зробити?

Після як ви визначили що у вас немає нічого із вищезазначеного, то купівля тамагочі може бути виправданою.

Який тамагочі мені потрібен?

Залежить від цілі:

1. Вам подобаються ретро консолі? Ви б грали в чорно-білий тамагочі?

2. Вам подобаються кольорові тамагочі? Ви хочете захоплюватись грою?

3. Вам хочеться рідко грати в тамагочі?

• Чорно-білі тамагочі. Японські від Bandai більш цікавіші. Якщо ви не проти програвати та вивчати як доглядати пета так щоб той прожив повноцінне життя й не помер від недогляду, то цей вам підійде. Але треба чимало часу приділяти пету.

• Кольорові тамагочі. Японські та китайські швидко з'їдають заряд батарейок. Paradise від Bandai може залишити відчуття порожнечі, бо його обділили, а в Uni окремо платний контент існує. За нього ви платите ще купу грошей. Непоганою альтернативою може бути китайський Tamagezi.

• Для рідкісних ігор підійдуть китайські чорно-білі тамагочі. Там пет не помирає. Або ж японський Punirunes від Takara Tomy. Там кажуть теж пет не помирає. Можна повертатись коли захочете до гри і "оживляти" петів.

Зображення collectibles від Bandai та фігурки Melodytchi, про чиє походження мені невідомо.

Чи готові ви віддати/подарувати/продати тамагочі іншим людям якщо він вам набридне?