Тамагочі: з чого почалося

Допис авторки блогу

Моя мама купила мені ще в дитинстві мій перший тамагочі, я була ще дуже малою і випадково втопила його у воді, двічі. Це була китайська іграшка з песиком, який жив у собачому будиночку. Я його й досі пам'ятаю.

Другий був більш рідкісним китайським тамагочі, я отримала його у якості подарунка на свято, підгледівши поки батьків не було вдома. Грала я в нього дуже довго. Пам'ятаю ночі без сна, коли кіт прокидався та пищав. То я в селі була, то на концерті, не відриваючись від нього. Мені хотілося виростити його і догледіти до самої старості. Так і трапилось, кіт постарів, але захворів та помер.

Через обмін у мене з'явився третій тамагочі, який погано працював, а потім зник невідомо куди.

Перший та третій по скаженим не адекватним цінам продають на олх.

В якийсь момент у мене з'явився інший китайський тамагочі. Йому багато років і він досі працює. Але задню панель я невідомо де залишила. Це перший тамагочі, який працює на мізинчикових батарейок.

Я була напевно трішки старшою за підлітка, коли на базарі купила інший китайський тамагочі. Там пети чимось схожі на дигимонів. Але проблема з задньою частиною і я недовго грала через це.

Після цього на купу років закинула навіть саму ідею з тамагочі.

Після початку повномасштабної пройшло кілька років перед тим як я знайшла в Аврорі монохромний тамагочі. Це нагадало про те що там цікава механіка. Але я його закинула після активної гри, бо пет одразу ж дорослий, немає якихось окремих особливих подій. Закинула надовго.

Пізніше я знову почала цікавитись тамагочі і за 250 гривень швидко вхопила тамагочі Original від Bandai на олх. Схоже, продавець не дуже цікавився реальною його ціною навіть у вживаному стані. Тама швидко помирав, і лише коли я забувала його годувати, він продовжував жити та навіть подорослішав. Варто було мені забути щодо потреби не заповнювати таблицю їжі, як пет знову того. Не від переїдання. А через те що повністю заповнила їжу. Мене йе дістало і я припинила грати. Тамагочі сам прийшов без коробки та навіть його підвіска зникла. Стан трішки з пошкодженнями, але самого копуса.

Якщо можна грати в це, чому б не спробувати томапет? Рожевий ToumaPet має химерні звуки та своїх китайських петів. Звичайні літієво іонні батарейки швидко сідали, тому придбали акумуляторні. Вони трішки довше працювали. За цей час я повністю пройшла гру, повсюди побувавши, проте ідея що пет, котрий одружився відправився на той світ, залишивши після себе іншого якось не припала мені до душі, викликавши сум.

Наступним був Paradise. Там ніби й прикольно: можна вирощувати тама і вони всі мешкають в одному місці, але неможливо грати в релакс. Якщо не дотримуватись механік, то виростає небажаний тама, і в результаті я отримала трьох однакових, четвертого закинула і просто Аксолопачі виростила, після цього на зеленому полі чергового тама, а потім сіли батарейки. Всі безкоштовні коди використала, також усілякі функції проходила. Але цей чомусь не чіпляє.

Після цього завдяки додатковим змінам на роботі назбирали на Uni. Я знала що він обмежений і для нього є платний контент. Але шукала лише безкоштовні коди. Тут я виростила різних тама, навіть одного із події. Тут також все зводилося до перезаряджання батарейок.

Потім читала коментарі по тамагезі, люди іншу блогерку безліч разів просили зробити на нього огляд, вона їх ігнорувала. Тому поки він є, я взяла його собі. Як завжди акційний найбільш дешевий варіант. Тамагезі я й досі проходжу. Там пет довго зростає. Але це унікальний відмінний тамагочі зі своєю програмою.

На фоні китайських тамагочі та Uni, я зрозуміла що Paradise найбільш обмежений. Японці просто ніби відпочили на ньому, вважаючи що зум і планети вирішать всі питання. Але коли гра не має цікавих подій, це нудно.

Потім я взяла ToumaPet з акумулятором, переставила батарейки на другий і тестувала спільну функцію. В акумуляторний теж довго грала.

Після цього у мене почався вайб до тамагочі Connection, бо я ніколи не мала з ним досвіду. Він більш легкий у грі в порівнянні з Original. Легко доглядати тама, немає потреби увесь час його моніторити.

А вже потім знайшла за найбільш дешеву ціну Punirunes. На ньому був вже прогрес, який я продовжую збирати разом з колекціями.

У всіх сучасних тамагочі є режим релакс. Улюбленці сплять вночі, не прокидаются.

А ось в гібриді Dinokun програма зразку 90-х, це означає що його неможливо примусити спати вночі. Але вночі я сплю. Тому без варіантів.

Також мене питають про популярних блогерів по тамагочі. Я трохи дивилась такі канали, але зрозуміла, що мені ближчий інший підхід. Мені не вистачає оглядів нішевих китайських моделей, а не лише офіційних дорогих релізів, які ще й складно купити в Україні.

Крім того, я не люблю, коли в контенті забагато реклами, спонсорів та "красивої подачі", а самих тамагочі стає менше, ніж людини у кадрі. Для мене найцікавіше — це самі пристрої, їх механіки, дивні особливості та історії, а не образ блогера.

Я шукаю вживані тамагочі по найменшим цінам, але в гарному працюючому стані.

Тому те, що коштує на маркетплейсах наприклад під 2.000-3.000 грн на олх я придбала за 650 грн. А ті, які за 1800 за 250, бо автор не знає що він продає та й йому байдуже.  Але це треба постійно слідкувати за оновленнями речей.

Тому олх, шафи чи інші подібні штуки можуть продати річ значно дешевше, аніж воно продається у всіх інших офіційно + потрібно вміння збити ціну, попросити знижку не на 2 копійки дешевше, а на 600+.

У блозі присутні поверхневі огляди на моделі пристроїв, які відсутні в Україні. Інформація на них зібрана із просторів реддіт та ші, які можуть по-різному зчитувати усілякі ресурси.