Чому дорослі люди повертаються до тамагочі?

Покоління міленіалів досить часто повертається до Tamagotchi через одну або кілька причин.

Роки дефіциту

У наші роки річ з кишеньковим кольоровим дисплеєм було досить складно отримати. Це був початок кольорових дисплеїв та їх випускали лише серед іноземних країн. Щоб отримати хоч якусь консоль, потрібно було щоб її хтось купив та привіз з-за кордону.

Перші кольорові телефони були бажаними, їх розгрібали швидко. Інфрачервоний порт відчувався чимось геніальним. 

Ми не знали про кольорові тамагочі

В інтернеті було складно знайти спільноти, які присвячені тамагочі, особливо кольоровим версіям.

Релізи відбувались в межах Японії і були японською. Не було англійського перекладу. Тому й самі тамагочі були підписані японською мовою.

Частина людей повертається до тамагочі через:

• ностальгію;

• безпечний контроль;

• спокій;

• ритуальність;

• втечу від соцмереж.

Ностальгія

Вона створює маленький внутрішній острів щастя, який ніби зупиняє час і це дозволяє портнути у безтурботність, яка була пов'язана з фрагментами нашого життя, навіть короткими.

Людина свідомо чіпляється за моменти та речі, які можуть нагадати про щось світле, батьківську увагу, любов, турботу та тепло. Тамагочі уе про емоції та людей, яких ми згадуємо коли беремо цю річ до рук.

Ці моменти дозволяють почуватися безпечно, контролюючи дії пета, даруючи спокій.

У спогади повертає ритуальність дій в самій грі заради її проходження. Це моменти догляду, бажання виростити істоту, дослідити все що є серед контента. А також ця маленька фізична річ дозволяє поринути у вирій почуттів зі спогадами, які на короткий час спроможні відправити нас у минуле.

А ще частина людей не зізнається що не так хоче класику, як колір. Бо цього не було взагалі.