Чесна думка щодо окремих ігор Тамагочі від Bandai

Bandai випускають непогані тамагочі, але яастина з них містить нудні програми чи примітивні.

В оригінальних монохромних японських тамагочі тама знаходиться на порожній місцині без піксельних будиночків в той самий час як в клонах із тих самих пікселів зробили задні фони. Я люблю задні фони і їх не замінити просто красивою кольоровою підкладкою в пристрої. Також більшість програм не дуже цікаво вивчати, бо вони відверто нудні.

Серед оригінальних японських кольорових тамагочі виграє Uni. Це купа різних ігор та приколів. Можливостей тут не дуже багато, але це всеодно непоганий результат.

Але коли справа доходить до питань ігор на тему "Тамагочі", то тут все інакше. Це не ностальнічні цифрові улюбленці з пікселями, а щось інше і воно сильно відрізняється від ностальгії. Ігри повторюються, мають рутину без розвитку. В цих іграх також купа багів та забагато монетизації. Це вже не про улюблені ігри з 90-х а купа платного контенту, ще й з якістю, яка поступається всьому сучасному.